Організація навчання дітей з легким ступенем розумової відсталості

Методичні рекомендації

щодо організації навчання дітей

з легким ступенем розумової відсталості

Індивідуальний підхід до дітей з порушенням інтелекту в умовах індивідуальної форми навчання.

 

Навчання дітей з легким ступенем розумової відсталості (діагноз F–70) здійснюється за індивідуальною формою навчання. Навчання здійснюється за програмою, яка рекомендована висновком ПМПК. Більшість дітей з легким ступенем розумової відсталості навчаються за програмою спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей, з урахуванням індивідуальних особливостей дитини.  При цьому індивідуальне навчання, має бути корекційно спрямованим. Для цього застосовують такі корекційні прийоми:

–  адаптація змісту освіти до пізнавальних можливостей учнів, що виявляється в зменшенні обсягу навчального матеріалу, його спрощенні за характером і структурою;

–  наочність навчання: використання різних видів наочності, її відповідність рівню розвитку сприймання і мислення дитини, поступове ускладнення  (від реальних предметів та об’єктів до символічної наочності), задіювання  якомога більшої кількості аналізаторів (слух, зір, дотик), поєднання наочних методів із словесними і практичними;

–  уповільненість процесу навчання з урахуванням інертності нервових процесів дітей;

–  повторюваність у навчанні та вихованні з метою ліквідації фрагментарності сприймання, недосконалості запам’ятовування. Повторення має бути систематичним, різноваріативним, з різним ступенем залучення дитини;

–  включення учня в діяльність, спрямовану на подолання труднощів та перешкод  (принцип вправляємості) – всі теоретичні відомості, правила мають бути засвоєні через практичну діяльність різного ступеня труднощів та новизни;  без відпрацювання вмінь у практиці подолати  наявний у розумово відсталих  учнів розрив між теорією і практикою неможливо;

–  спеціальна організація праці – у процесі роботи слід вчити учня планувати  свою діяльність, міркувати про послідовність та способи виконання, описувати результати та порівнювати їх із зразком;

–  використання гри у навчально – корекційній роботі – з метою підвищення інтересу дитини до навчальної діяльності, подолання її пасивності слід використовувати як дидактичну, так і сюжетно-рольову гру;

–  дотримання охоронно – педагогічного режиму з урахуванням конкретного клінічного діагнозу;

–  позитивні емоції педагога слугують засобом стимулювання дитини до навчальної діяльності й спілкування, формують її віру у свої можливості.

Навчання та виховання розумово відсталої дитини має бути поєднаним із лікуванням, логопедичними заняттями, заняттями з психологом, лікувальною фізкультурою.

 

Характеристика учнів з легким ступенем розумової відсталості.

Діти з легким ступенем розумової відсталості мають можливість навчатися, оскільки рівень їхнього розвитку, за умови проведення корекційної роботи, дозволяє їм оволодіти певнім освітнім рівнем і нескладними професійними навичками.

Найбільш несформованими (у порівнянні з нормальними однолітками) у дітей з легким ступенем розумової відсталості виявляються вищі психічні процеси (мислення, мовлення, пам’ять), хоча й інші (увага, сприймання, відчуття) – можуть бути недорозвиненими.

У цієї категорії дітей мислення є конкретним, стереотипним, некритичним, обмежується безпосереднім досвідом і необхідністю забезпечення нагальних потреб, операції мислення, вміння встановлювати  причинно–наслідкові зв’язки є несформованими.

 

Розумово відсталі діти  оволодівають мовленням з деякою затримкою, проте здатні його використовувати у своєму щоденному спілкуванні, підтримувати розмови на  побутову тематику, брати участь у бесіді. Мовлення цих дітей характеризується загальним недорозвитком, що виражається у порушенні всіх його сторін, зокрема, фонетико-фонематичних  та  граматичних порушеннях, обмеженні словникового запасу, недостатності розуміння слів та неадекватному їх вживанні, не сформованості зв’язного мовлення. Часто системні порушення усного мовлення відображаються  на оволодінні письмом та читанням.

Обсяг запам’ятовування дітей з легкою розумовою відсталістю є звуженим, мнемічні процеси – уповільненими, нестійкими, через що страждає і запам’ятовування: воно є неточним, фрагментарним, поверховим, не опосередковується мисленням.

Довільна увага дітей є нерозвиненою: порушеними є такі  її властивості, як: цілеспрямованість, концентрація, стійкість. Ці діти  характеризуються підвищеною розсіяністю, невмінням утримувати увагу на будь-якій діяльності тривалий час. Це створює їм підвищені труднощі під час оволодіння шкільною програмою, елементами самообслуговування, трудовими операціями

Недостатній розвиток сприймання цих дітей не дозволяє їм оволодіти правильним уявленням про навколишній світ, адже їх сприймання є фрагментарним, нецілеспрямованим, звуженим, уповільненим, результати сприймання не осмислюються.

Емоції розумово відсталих дітей є недостатньо диференційованими, часто нестійкими, хоча й адекватними у доступних їхньому розумінню ситуаціях. Через недорозвиток мислення дуже важко і повільно у цієї категорії дітей формуються вищі почуття: гностичні, моральні, естетичні.

 

 

 

 

Механізм організації індивідуальної форми навчання.

 

Індивідуальна форма навчання організовується для дітей з вадами у психофізичному розвитку та дітей, які мають соматичні захворювання. Навчання організовується відповідно до чинного законодавства Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Положення про індивідуальну форму навчання”, затвердженого наказом міністерства освіти і науки України.

Підстави для організації індивідуальної форми навчання:

 

–         довідка лікувально-консультативної комісії за підписом трьох членів комісії (для дітей із соматичними захворюваннями);

–         висновок обласної ПМПК (для дітей з психофізичними вадами);

–         заява батьків про організацію індивідуальної форми навчання обов’язково з вказуванням  назви програми за якої буде здійснюватися навчання;

–         копія свідоцтва про народження (для першокласників);

–         погодження відповідного органу управління освітою.

 

Індивідуальна форма навчання дітей з вадами у розвитку здійснюється за спеціальними програмами відповідно до рекомендацій ПМПК.

Викладаються всі предмети, передбачені Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності учнів. Від уроків фізкультури та трудового навчання звільняються діти тільки за наявності довідки ЛКК

 

З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей, які мають вади фізичного та (або) розумового розвитку кількість годин для організації індивідуальної форми навчання у:

1-4 класах – 10 годин на кожного учня;

5-9 класах – 14 годин на кожного учня;

10-12 класи – 16 годин на тиждень на кожного учня.

Організація навчального середовища передбачає облаштування навчального куточка, забезпечення індивідуальними меблями, приладдям, місця для відпочинку, оснащеного для проведення фізкультхвилинок.

Наказом по школі призначаються вчителі для проведення навчальних занять.

Облік індивідуальних занять ведеться в окремому журналі. Учитель, призначений для навчання учня за індивідуальною формою, складає розклад та графік роботи, який погоджує з батьками, заступником директора з навчально-виховної роботи і затверджується директором навчального закладу. Примірник цих документів зберігається у заступника директора з навчальної роботи  для здійснення контролю за роботою вчителів

Прізвище кожного школяра, який навчається індивідуально, фіксують у списку учнів того класу, до якого він прикріплений. До графи класного журналу „Відомості про учнів” учитель індивідуального навчання вносить відповідні відомості про свого учня та його батьків. У класному журналі виставляються семестрові, річні оцінки, а також робиться запис рішення педагогічної ради про переведення до наступного класу з поміткою „індивідуальне навчання”.

На учнів, які навчаються на індивідуальній формі навчання обов’язково ведеться особова справа. У ній фіксуються дані про учня, батьків, додається копія свідоцтва про народження, витяг ПМПК чи довідка ЛКК, копія наказу відділу освіти про організацію індивідуальної форми навчання. В кінці кожного навчального року на учня пишеться психолого – педагогічна характеристика, примірник характеристики зберігається в особовій справі. В особовій справі виставляються річні оцінки успішності та поведінки, а також робиться запис про переведення учня до наступного класу.

На педагогічних радах, нарадах при директорі обов’язково заслуховується питання про стан організації навчання дітей з вадами у розвитку та рівень їх навчальних досягнень.

 

Вимоги до знань і вмінь учнів початкових класів допоміжної школи

( За програмою спеціальних навчальних закладів для розумово відсталих дітей)

Математика 1-й клас

Учні повинні знати:

 

–       назву дій додавання та віднімання;

–       склад чисел першого десятка;

–       таблицю додавання одноцифрових чисел в межах 10 і відповідні випадки віднімання.

 

Учні повинні вміти:

–       порівнювати прсдмети, групи предметів, кількості  рідини і сипких речовин;
 відповідати на запитання “скільки?”;

–       називати та виконувати дії, які змішують кількість предмстів, рідини, сипких речей;
орієнтуватися на площині і у просторі;

–       читати, записувати і порівнювати числа до 10, перелічувати (відлічувати) предмети, співвідносити кількісний числівник з цифрою і групою предметів, відкладати одноцифрові числа 10 одиниць, 1 десяток на рахівниці, розрізняти кількісні і порядкові числівники;

–       замінювати на одні монети іншими у межах 10 коп.;

–       розрізняти назви, знаки арифметичних дій додавання і віднімання, читати і записувати приклади на додавання і віднімання, обчислювати суму, остачу, практично користуватися переставною властивістю додавання;

–       розпізнавати умову, питання, числові дані, розв’язання і відповідь задачі;

–       впізнавати, називати і розрізняти геометричні фігури і тіла;

–       викреслювати пряму лінію за допомогою лінійки;

 

Примітки:

 

1 . Не обов’язкова лічба по 2, 3 одиниці. При порівнянні чисел не обов’язкове виділення зайвих, недостатніх одиниць.

2. Сума і остача обчислюсться за допомогою груп предметів. Не розв’язуються приклади, які вимагають двох-трьох дій.

3. Не обов’язкова заміна одних монет іншими.

  

Математика 2-й клас

 

Учні повинні знати: 

 

–       назви компонентів дій додавання і віднімання;

–       назви днів тижня та їх послідовність;

–       назви і позначення одиниць довжини (см, дм), часу (год).

–       пряму і зворотню лічбу в межах 20

 

Учні повинні вміти:

 

читати, записувати, відкладати на рахівниці і порівнювати числ до 20  користуватися знаками і позначеннями: к., грн., см, дм, год;

читати, записувати приклади на додавання і віднімання із словами плюс чи мінус;

  –   розкладати  числана десятки і одиниці

виконувати додавання і віднімання в межах 20 без переходу через розряд,

розв’язувати приклади на дві-три арифметичні дії;

розпізнавати монети; розв’язувати прості і складені текстові арифметичні  задачі, які містять відношення: менше, на, більше на, а також вимагають однієї-двох дій додавання і віднімання;

вимірювати за дономогою лінійки відрізок у сантиметрах, дециметрах, будувати відрізок заданої довжини;

розрізняти пряму і ламану лінії,будувати ламану лінію з відрізків;

креслити трикутник, прямокутник (квадрат) за даними вершинами,

розпізнавати кути: прямий, гострий, тупий;

розрізняти стрілки годинника, визначати час у годинах.

 

Математика 3-й клас

Учні повинні знати:

 

–      таблицю множення чисел 2,3,4,5 і відповідні випадки виділення в межах 20;

–      порядок виконання дій у прикладах, які містять не більше двох дій;

–      назви місяців та їх послідовність, кількість днів у місяці.

 

 

Учні повинні вміти:

 

–      читати і записувати, відкладати на рахівниці порівнювати числа до 100;

–      виконувати додавання і віднімання у межах 100 без переходу через розряд прийому усних обчислень ;

–      виконувати перевірку дії додавання і віднімання;

–      розпізнавати числа отримані при лічбі і вимірюванні;

–      розв’язувати прості текстові задачі на знаходження добутку, частки (ділення на рівні частини і на вміст), складання задачі, які вимагають двох дій – додавання і віднімання, множення і ділення;

–      обчислювати вартість за ціною і кількістю;

–      креслити кути, визначати види кутів за допомогою креслярського трикутника, креслити коло, використовуючи циркуль;

–      знати співвідношення вивчених одиниць (мір) вартості, часу, визначати час з точністю до 5 хв. ( час минулий);

–      користуватися знаками і позначеннями: х, м, хв., доба, міс., рік.

Примітка:

1. Не обов’язкове значення більшого та меншого одноцифрового і двоцифрового числа.

2. При виконанніі лічильних операцій допускається використання груп предметів.

3. Самостійно не розв’язуються приклади, що містять дії 1 і ІІ ступенів.

4. Самостійно розв’язуються текстові арифметичні задачі, які вимагають виконання лише однієї дії: додавання, віднімання, множення чи ділення і задачі, які вимагають виконання двох дій: додавання і віднімання.

5. Не обов’язкове знання співвідношень мір часу, за винятком співвідношення: 1 год. – 60 хв.

6. Не обов‘язкове розпізнавання чисел, отриманих при лічбі і вимірювання.

7. Не обов’язкове вимірювання сторін многокутника.

 

 

Математика 4-й клас

 

Учні повинні зиати:

–      напам’ять таблицю  множення і відповідні випадки ділення, назви компонентів множення і ділення;

–      порядок виконання дій у прикладах з дужками і у прикладах без дужок, що містять      дії  І і ІІ ступенів (дві-три арифметичн  дії);

–      способи обчислення невідомого доданка, зменшуваного, від’ємника;

–      співвідношення між одиницями (мірами) вартості, довжини, маси, часу.

 

    Учні повинні вміти:

 

– користуватися переставною властивістю множення;

–       виконувати письмове додавання і віднімання чисел у межах 100 з переходом через розряд у стовпчик; без переходу через розряд усно;

–       розпізнавати числа, отримані при лічбі і вимірюванні однією і двома одиницями     (мірами) вартості, довжини, маси,  часу;

–       користуватися залежністю між величинами: цiною, кiлькістю, вартістю;

–       розв’язувати текстові арифметичні задачі, що вимагають застосування двох-трьох арифметичних лій;

–       вимірювати відрізки у метрах, децимстрах, сантиметсрах і міліметрах, креслити відрізки заданої довжини,  вираженої у тих самих одиницях;

–       креслити прямокутник (квадрат) за допомогою креслярського трикутника на нелінованому папері;

–       визначати час з точністю до 5 хв (час минулий, змішаний, майбутній);

–       користуватися позначеннями одиниць величини: мм, ц.

Примітка:

1 . Не обов’язкове знання напам’ять табличних випадків множення чисел 6, 7, 8, 9 і ділення на 6, 7, 8, 9.

2. Самостійно розв’язуються приклади на порядок дій, які містять не більше двох арифметичних дій.

3. Самостійно розв’язуються текстові арифметичні задачі, що вимагають лише одну-дві дії.

  

Мова і читання 1-й клас

 

1-ше відділення

Учні повинні знати:

 

–       вивченні звуки і букви.

–       напам’ять короткі вірші (три-чотири). вивчені з голосу вчителя;

 

Учні повинні вміти:

 

–       розрізняти на слух та у власній вимові; аналізувати слова за звуковими і звуко-буквенним складом; складати слова з букв і складів розрізної  азбуки; визначати послідовність звуків у слові;

–       записувати їх після попереднього аналізу;

–       плавно читати по складах слова, речення, короткі тексти;

–       відповідати на запитання за змістом прочитаного та ілюстраціями до тексту;

–       писати малі та великі букви;

–       списувати з дошки й букваря прочитані й проаналізовані слова і речення;

–    писати на слух слова і прості речення (з двох-трьох) слів після попереднього аналізу;

–        писати речення, імена, прізвища людей і клички тварин з великої букви, в кінці речення ставити крапку.

 

 

ІІ-ге відділення

                Учні повинні знати:

 

–       вивчені букви та звуки:

–                       напам’ять короткі вірші (два-три), вивчені з голосу вчителя.

 

Учні повинні вміти:

 

–       розрізняти звуки на слух;

–       аналізувати слова за звуковим складом, складати слова з букв і складів розрізної азбуки, визначати місце звука  в  слові (на початку, в кінці);

–       читати по складах слова, речення;

–       писати малі та великі букви;

–       списувати з дошки й букваря прочитані й проаналізовані слова, невеликі речення з двох-трьох слів;

–       правильно сидіти під час письма, користуватися письмовим приладдям, орієнтуватися в букварі та на сторінці зошита.

 

Читання і розвиток мовлення 2-Й клас

 

                                                                І-ше відділення

Учні повинні знати:

 

–       назви прочитаних творів, книжок, їх авторів;

–       напам’ять три-п’ять коротких віршиків і виразне читання їх перед класом;

 

Учні повинні вміти:

 

–       читати по складах і цілими словами невеликі тексти;

–       слух и и казку, розповідь, вірш, відгадувати загадки;

–       за ілюстраціями та запитаннями вчителя розповідати, про що читали.

 

Мова, мовлення і правопис

Учні повинні знати:

 

–       голосні га приголосні звуки та букви;

–       правила переносу слів;-

–       правило написання великої букви в іменах, по батькові, прізвищах людей і кличках тварин;

 

Учні повинні вміти:

 

розрізняти звуки голосні й приголосні, тверді й пом’якшені, подібні приголосні на слух, у вимові та на письмі;

аналізувати слова за звуко-буквенним складом;

списувати и по складах з рукописного і друкованого текстів;

писати під диктовку слова , написання яких зберігається з вимовою, прості за струкгурою речення, тексти (25-30 слів);

складати за завданням речення, виділяти речення з мови і тексту;

писати речення з великої букви, в кінці речення ставити крапку, знак питання.

  

                      ІІ-ге відділення

Читання і розвиток мовлення

Учні повинні знати:

–       назви прочитаних творів;

–       напам’ять два-три короткі вірші.

 

Учні повинні вміти:

–       правильно  читати по складах слова і невеликі тексти;
слухати невелику казку, розповідь, вірш, загадку;

–       за ілюстраціями та запитаннями вчителя розповідати, про що читали, про що слухали.

 

Мова, мовлення і правопис

Учні повинні вміти:

 

–      розрізняти звук і букву, склад і слово, слово і речення;

–      розрізняти звуки голосні й приголосні у вимові й на письмі;

–      складати речення за завданням учителя;

–      аналізувати прості слова за їх звуко-буквенним складом;

–      списувати по складах з рукописного і друкованого текстів;

–      писати під диктовку слова, написання яких не відрізняться від вимови, а також тексти з простих за структурою речень після попереднього аналізу;

–      складати речення.

 

 

Читання і розвиток мовлення 4 клас

 

                             І-ше відділення

 

Учні повинні знати:

 

–       назви і авторів прочитаних творів;

–       напам’ять-6-8 віршів.

 

Учні повинні вміти:

 

–       читати свідомо, правильно, виразно текст реченнями з дотриманням пауз і відповідної інтонації;

–       читати мовчки, відповідати на запитання за змістом прочитаного;
виділяти головних дійових осіб, висловлювати до них своє ставлення;
визначати головну думку твору;

–       псреказувати прочитане повно і вибірково.

 

ІІ-ге відділення

Учиі повинні знати:

 

–       назви прочитаних творів і книжок;

–       напам’ять 4-5 віршів.

 

Учні повинні вміти:

 

–       свідомо, плавно, правильно читати знайомий текст уголос;

–       відповідати на запитання за змістом прочитаного, самостійно переказувати окремі епізоди;

–       роботи висновки з прочитаного (за допомогою вчителя);

–       за завданням вчителя читати вибірково;

–       використовувати слова з прочитаних творів в усному мовленні.

 

Читання і розвиток мовлення 3-й клас

1-ше відділення

                  

Учні повинні знати:

–       що текст  складається з логічно пов’язаних окремих частин;
тему твору, його автора;

–       головну думку твору;

–       назви самостійно прочитаних книжок;

–       напам’ять 5-8 віршів.

Учні повинні вміти:

–       свідомо і правильно читати текст вголос цілими словами і фразами;

–       важкі за структурою слова читати по складах;

–       відповідати на запитання за змістом прочитаного;

–       висловлювати своє ставлення до вчинків героїв, подій твору;

–       переказувати зміст прочитаного.

 

ІІ-ге відділенння

Учні повинні знати:

–       назви чотирьох творів та їх авторів;

–        напам’ять три-п’ять віршів.

Учень повинен вміти:

–       свідомо і правильно читати знайомий текст вголос і цілими словами;

–       відповідати на запитання за змістом прочитаного, ілюстраціями;

–       усно розповідати про свої ігри, розваги працю, спостерігати сезонні зміни в природі.

Мова, мовлення і правопис

1-ше відділення

Учні повинні знати:

–        алфавіт; алфавітні назни букв і звуків:

–       голосні, приголосні звуки і букви; приголосні дзвінкі й глухі;

–       правила переносу слів;

–       спосіб перевірки написання ненаголошених голосних зміною форми слова;

–       спосіб перевірки дзвінких і глухих приголосних у кінці слова зміною форми слова;

–       правило написання прийменників з іншими словами;

–       види рчень за інтонацією.

Учиі повиииі вміти:

–       аналізувати слова за звуко-буквенним складом;

–       розрізняти голосні й приголосні, приголосні тверді  й м’які, дзвінкі й глухі, голосні ненаголошені й наголошені;

–       визначати кількість складів у слові за кількістю голосних, ділити слово на склади, переносити його;

–       знаходити в тексті слова, що відповідають на запитання: хто?, що?, яка?, що робить?, що роблять?;

–       визначати вид речення за інтонацією ставити відповідний розділовий знак;

–       списувати речення і текс по складах і цілими словами;

–       писати під диктовку текст, який містить вивчені орфограми;

–       упорядковувати деформовані речення та нескладоні тексти.

ІІ-ге відділення

 

Учні повинні знати:

–       алфавіт; алфавітні назви букв;

–       голосні й приголосні  звуки і букви;

–       правила переносу слів.

Учні повинні вміти:

аналізувати слава за звуко-буквенним складом;
розрізняти голосні й приголосні звуки і букви;
• визначати кількість складів у слові за кількістю голосних звуків;
ділити слово на склади, переносити його;

ставити наголоси в словах і визначати наголошений склад;
писати власні назви з великоі букви;

виділяляти з речень слова, шо означають назви предметів, їх дій та ознаки за питаннями: хто?, що?, що робить?, що роблять?, який?, яка?, яке?, які?
писати речення з великої букви, в кінці ставити крапку;
складати речення, давати правильні відповіді на запитання;
упорядковувати деформовані речення;

писати під диктовку окремі речення та зв’язні тексти,